Page 388 - Letopis

Военные дневники мирных жителей

ВИКТОРИЯ ПОЛЯКОВА член МСПУ, г. Горловка
1
«Хроника мутного времени»
(из дневника «беженки, сепаратистки, переселенки» – заложницы своей
страны)

Так уж случилось, что я родилась в СССР (Украинской ССР в Донбассе), училась в
Днепропетровске, вернулась в отчий дом, и всё это время, с 18 лет, была активным
избирателем, но только теперь до конца осознала, что в слове демократия слышится
что-то демоническое – адское... Что народ имеет то правительство, которое он
заслуживает. Что не всегда то, что мы просим, лучше того, что у нас было. Что
вслед за любой революцией идут хаос, разруха, голод, братоубийственная война и
деспотия….
«Маємо те, що маємо»…
Господи, дай силы всё это перенести!

18 листопада 2014 року
(за три дні до майдану)

ДИПТИХ
1
Я у пітьмі навпомацки блукаю,
Та не припиниш Ти страждань моїх.
Скажи мені, чом пращуром був Каїн?..
Чом не відвів Ти братовбивства гріх?..

Кров на руках ніколи не відмити.
Дедалі світ бездушнішим стає...
Але усе ж таки знайшовся Митар,
Що в бруд жбурнув все золото своє,
Щоб йти за Тим, хто має серце щире,
За Тим, хто світ несе в своїй душі,
За Тим, у кого є Мета і Віра,
І кóму біль чужого – не чужій...

Чи знайдемо ми шлях у Царство Горнє?..
Чи Зради хрест довіку нам нести?..
Скажи мені, навіщо Ти дозволив
Нам Сина розіпнути на Хресті?...

Петро, Андрій, Клеонік... Далі – буде,
Бо в нас живуть Пілати та Іуди...
2
Я відповідь шукатиму до скону
На ці питання начебто прості...
А у церквах ридатимуть ікони...
А у крові тонутимуть хрести...
____________________________________________________________________
Печатается с сокращениями
1
388